понеділок, 17 жовтня 2016 р.

Шляхами козацької слави


Одна із найлегендарніших сторінок історії українського народу - козаччина.  Козацтво протягом віків самовіддано боролося проти кріпосників і чужоземних загарбників. Його непримиренність до поневолювачів і героїзм будили й запалювали наступні покоління на боротьбу за кращу долю українського народу.
Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято документальні та художні фільми. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави - Гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистити слабшого, старого, жінку, країну, у нас кажуть: справжній козак. І в це слово вкладають розуміння найбільших чеснот нашого народу.
До Дня українського козацтва у шкільній бібліотеці був проведений інформаційний калейдоскоп "Історія: погляд із сьогодення". Біля книжкової виставки з учнями проводились бесіди, огляди літератури. Діти дізнались, коли і як виникло козацтво, про козацьких ватажків, гетьманів, де козаки жили, як захищали Україну.

понеділок, 3 жовтня 2016 р.

Людина - легенда І.Багряний

Іван Багряний - одна із найвеличніших і найтрагічніших постатей в українському письменстві ХХ століття. Творчість письменника розпочалася з коротенької заяви молодого поета, з початкового визначення ним ще 1929 року, під час видання поеми "Аве Марія", власної ролі в тоталітарній на той час Україні: "Я хочу бути тільки людиною, яких так мало на світі, я хочу бути тільки нею."
Активний учасник творення української літератури, Іван Багряний у 25 років був заарештований радянськими репресивними органами за націоналізм. Щоб уникнути репресій, частину свого життя письменник провів у еміграції.
Суворі випробування не зломили волі митця і спраги до творчості. Великий доробок письменника - лірика, романи, повісті, п'єси й публіцистика - цікава сторінка в духовному бутті української нації.
Іван Багряний завжди мріяв про той час, коли "тоталітарна кривава більшовицька система буде знищена", а Україна стане вільною демократичною державою, і тоді він разом з мільйонами своїх братів і сестер повернеться на Батьківщину.
Ми є. були. І будем ми!
Й Вітчизна наша з нами. 
Талановитий прозаїк, поет, драматург, публіцист, що пройшов крізь сталінські катівні, тюрми й концтабори, проживши трохи більше як півстоліття, перейшов у вічність нескореним патріотом.
Іван Багряний повернувся в Україну на початку 90-х років ХХ століття своїми творами.  Із величезним запізненням та все ж  відбулося пошанування творчого доробку письменника - 1992 року (посмертно) Івану Багряному присуджена Державна премія імені Т. Г. Шевченка за романи "Тигролови" та "Сад Гетсиманський". Книги Івана Багряного поповнили золоту скарбницю української літератури.
Храм творчості, духовності, Людини, старанно вибудовуваний митцем протягом учього життя, очищує й облагороджує, підносить над дріб'язковими щоденними проблемами, утверджує віру у всеперемагаючу силу людського духу.
Іван Багряний завжди вірив у те, що український народ здолає всі негаразди і згуртованим, багатим, вільним, впевнено крокуватиме в майбутнє, у якому:
...Цвістиме сад. І вірою
У мудрість і любов цвістиме далі світ...
Ця віра  у велич духа української людини передається читачеві, і тому твори Івана Багряного будуть завжди популярними, бо читач знаходить там ідеал людини, до якого всі прагнуть, а тільки вибрані - досягають.
Книги онлайн: