Кросворд (англ. Crossword — перетин слів) — гра-задача, яка полягає у вписуванні літер у перехресні рядки клітинок накресленої фігури так, щоб за горизонталлю та вертикаллю вийшли загадані слова.

 

Творцем першого кросворду був журналіст Артур Уїнн. Він винайшов новий підхід у роботі зі словом: уклав літери в клітини, клітини розмістив у смужки і назвав нову головоломку "cross-word puzzle". Автор направив свій кросворд з 32 слів в газету "Нью-Йорк уорлд", де він був надрукований 21 грудня 1913 року.

                                                     16 листопада в усьому світі відзначається
                                                            Міжнаро́дний день толера́нтності.
Толерантність. Не всім, можливо, знайоме це слово, і, на перший погляд, звучить воно зовсім не зрозуміло. Але його зміст дуже важливий для існування та розвитку людського суспільства.

Термін "толерантність" пояснюється як терпимість, прагнення і здатність до встановлення і підтримання спілкування з людьми.
Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Кожна людина унікальна і має свої погляди на життя, які вона визнає єдино правильними. Найважливіше у спілкуванні з людьми - визнати, що інша людина унікальна і бачить світ по-іншому і має на це право! Ми всі різні і неповторні. Ми маємо право на індивідуальність.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів і сатиричних памфлетів. Адже Остап Вишня є неперевершеним майстром сміху.

Остап Вишня умів творити комічні характери й ситуації насамперед тому, що добре відчував природу смішного, бачив його життєве підгрунтя.

Особливе місце в творчості гумориста посідає тема любові до рідної природи, змалювання її казкової краси, яка знайшла своє втілення в неповторних "Мисливських усмішках". Остап Вишня усе життя був заповзятим мисливцем. Але ця пристрасть у нього була особлива: він ніколи не вбивав ні звірів, ні птахів. "Остап Вишня - справжній мисливець, і при тому поет полювання",- писав М. Рильський.

М'якість і лагідність, скромність і талановитість - прикметні ознаки Вишневого гумору. В усмішках митця відсутні образа, зневага до того, кого він узявся висміяти у своїх творах. Усмішки Остапа Вишні, манеру письма не сплутати ні з  чиєю, бо він сміявся не з ненависті до людини, а з любові до неї: "Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші..."

До останніх років життя письменник віддавав свій талант і натхнення народові. "Мою роботу рецензував народ!" - так поціновував свою літературну працю Остап Вишня, який жив і писав для народу, про народ і в ім'я народу, чиїми щирою любов'ю і великою повагою митець дуже пишався.

Мова - духовне багатство народу

День української писемності та мови.

Багата і милозвучна українська мова. Нею передаються найтонші відтінки думок і почуттів. Слухаючи мову щодня в школі, дома, на вулиці, ми часто не вдумуємося в її особливості, сприймаємо слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.

А тим часом мова - одне з чудес, створених людьми. Вона відзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного. Вслухайтеся в неї. Безліч на перший погляд буденних слів ховає в собі якусь таємницю. Кожне вживане нами слово має свою долю, свою історію. 

Збагнути таємницю мови, прочитати історію слів, а звідси і предметів та явищ, що ними вони позначаються, може тільки той, хто знає мову.

А щоб знати мову, глибоко розуміти висловлені думки, вправно користуватися дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, виховувати в собі інтерес до рідної мови, навчатись розуміти її красу. Адже глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею - одна з важливих ознак високої культури й освіченості людини.

Мова - це наша національна ознака, 

в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.

Цікаво про газети та книги

           В рамках місячника шкільної бібліотеки відбулася екскурсія до Смілянської типографії «Тясмин». Учні четвертого  класу дізналися  багато нового, на власні очі побачили, як друкуються періодичні видання. З   особливою цікавістю школярі спостерігали за виготовленням книг. А коли дитина в руках тримає тільки що виготовлену газету чи книгу, то відповідно виникає бажання читати.

            Такі екскурсії сприяють вихованню підвищеного інтересу до книги, періодичних видань, читання.

                                                                               

      10 вересня Олександру Петровичу Довженку випоповнюється 125 років від дня народження.

Олександр Довженко увійшов в історію вітчизняної і світової культури як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, своєю феноменальною творчістю він збагатив і зблизив ці два мистецтва - словесного і візуального, відкрив нові, досі не знані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Саме у зв'язку з художньою спадщиною Олександра Довженка, його мистецькою діяльністю нині все більше утверджується специфічне поняття - кінематографічний письменник.

Великий письменник, кінорежисер, засновник поетичного кіно, творець жанру кіноповісті, Олександр Довженко органічно поєднав у своїй творчості кращі надбання світової і національної культури. Найвищими художніми критеріями митець вважав красу і "чисте золото правди".

Місячник шкільних бібліотек 2019

Місячник шкільних бібліотек 2019

В Україні з 01 по 31 жовтня 2019 року буде проведено Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек. Про це йдеться у повідомленні Інституту модернізації змісту освіти.

Рекомендації
щодо проведення у 2019 році
Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек
Додаток до листа ІМЗО 20.08.2019 № 22.1/20-2855

Дитячий письменник Богдан Чалий

24 червня

українському дитячому письменнику

Богдану Йосиповичу Чалому

виповнюється 95 років

від дня народження.

У Богдані Чалому живуть - нероздільні один від одного - письменник, людина, громадянин. Письменник талановитий... Людина найсердечніша... Громадянин істинний, натхненний високим патріотизмом!.. (А. Алексін)

Богдан Чалий добре знайомий юним читачам як автор книги "Сто пригод Барвінка та Ромашки". Поклавши в основу свого твору усні перекази про польову квітку барвінок, яка за допомогою чарівної сили стає хлопчиком Барвінком, Богдан Чалий створив нового казкового героя.

Барвінок та його друзі: добра і мила дівчинка Ромашка, коник Дзвоник - головні герої циклу казок "Сто пригод Барвінка та Ромашки".

Веселі, поетичні віршовані казки Богдана Чалого давно полюбилися маленьким дітлахам. Та й не дивно. Адже у них автор розповідає про щиру дружбу та відданість, про взаємовиручку, про перемоги відважного Барвінка та його друзів над злими темними силами.

Письменник у казці лишається незмінним у своєму прагненні виховувати в юних серцях почуття полум'яної любові до рідної Вітчизни.

Казка для мене з дитинства,

як хліб і вода, як дихання.

Богдан Чалий

Казки Богдана Чалого перекладені багатьма мовами світу.

У 1974 році на XIV конгресі Міжнародної ради по дитячій та юнацькій літературі Богдану Чалому за казку "Барвінок і весна" присуджено почесний диплом імені Ганса Крістіана Андерсена.

В житті всім потрібна дружба

Дружба - поняття для кожної людини своє. І кожен чекає від свого друга різного. Але одне слід пам'ятати: друг також чогось від вас чекає. Дружба - це дуже близькі відносини, які грунтуються на спільних інтересах, взаємній довірі, прихильності і взаємодопомозі. Друг ніколи не залишить у біді і завжди прийде на допомогу. Дружба перевіряється часом, а справжні друзі - на все життя.

Хороші друзі дістаються тому,

Хто сам уміє бути хорошим другом.

Нікколо Макіавеллі

 

12 травня ми будемо відмічати

найтепліше, найдобріше, найяскравіше свято -
День матері.
Це свято пов'язане з іменем Пречистої Діви Марії, яка благословила в хресну путь свого єдиного сина - Ісуса. Мама - це перше слово, яке вимовляє дитина. І це слово вона несе з собою, як талісман усе своє життя. Мама - символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. Де б ми не були, щоб не робили, мама назавжди освітить наш шлях ніжним серцем. Ми відзначаємо це свято, щоб кожна матуся відчула любов і доброту своїх дітей. У цей день кожна дитина, мала чи велика, вітає рідну матусю, з вдячністю цілує її натруджені руки. Шановні читачі, привітайте наших дорогих, милих матерів із цим Святом. Подякуйте їм за терпіння, щиру любов, мудру життєву науку й надійну підтримку.
Вклоніться, люди, матерям своїм,
Чиїм теплом навіки ви зігріті!

Як привчити дітей до читання? Поради.
 https://life.pravda.com.ua/society/

Учні Нової української школи - читачі шкільної бібліотеки

        За доброю традицією щовесни проводиться Тиждень дитячого читання.
Дитинство - це перш за все казки. Казка захоплює і веде у незвичайний і дивовижний світ, де завжди перемагає добро, а зло зникає. Казка дає нам ключ до розуміння багатьох таємниць. У шкільній бібліотеці для найменших читачів обладнаний чарівний куточок, де зібрано чимало добрих, повчальних казок. Для першокласників було проведено цікаву годину «Казкотерапія». Школярі не тільки потрапили в особливий світ казки, а й проявили свої знання, відповідали на конкурсні завдання. А вибравши собі книжечку, першокласники пообіцяли: поважати книгу, не рвати, не бруднити, вчасно повертати до бібліотеки.
Вітаю нових читачів шкільної бібліотеки - учнів Нової української школи.

 

Великого Шевченка слово незабутнє…

    Відбувся  міський конкурс майстрів художнього читання «Великого Шевченка слово незабутнє…»  Представляли школу №3-колегіум переможці

І етапу конкурсу -  Плічко Поліна (4-Б клас), Маценко Анна (6-Б клас), Номерчук Єлизавета (8-А клас), Чепурна Мирослава (11 клас).

     Мелодійно звучало  Шевченкове слово, популяризуючи творчість митця. Учні перевтілювалися у різні характери творів, чим показали свою майстерність у читанні віршів.

     Компетентне жюрі   підвело підсумки та визначило переможців конкурсу.

Перше місце у своїй віковій категорії – Плічко Поліна, третє місце – Номерчук Єлизавета. Вітаємо з перемогою!

 

Безсмертне слово Кобзаря

9 березня ми відзначаємо
205-ту річницю від дня народження
талановитого українського поета і художника,
прозаїка і етнографа, видатного сина українського народу
Тараса Григоровича Шевченка.
Т. Г. Шевченко писав: "Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини". Ці слова найточніше виражають зміст його життя і творчості. Його безсмертні твори, його велика мистецька спадщина стали дорогоцінним надбанням української культури, золотим фондом всенародної культурної скарбниці.

Звучи, рідна мово!

    Мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили наші попередники. Мова є душею нації, у її глибинах народилося багато скарбів, якими пишається наш народ.

   До міжнародного Дня рідної мови, з метою піднесення престижу мови, виховання у молодого покоління українців поваги до українського слова, учні 6-Б класу підготували літературну композицію «Звучи, українська мово!».

  Цей день об’єднує школярів, вчителів, показує високий прояв почуття патріотизму, любові до рідної мови, формує патріотичну особистість, справжнього поціновувача всього українського.

Добра людина Лариса Письменна

Ларису Михайлівну Письменну 

читач знає як авторку талановитих оповідань, повістей і казок для дітей різного віку. Лариса Письменна була не лише чудовою оповідачкою, але й доброю людиною. І своєю добротою та фантазією щедро ділилася з маленькими друзями-читачами на сторінках своїх книжок.

Книжки Лариси Письменної вчать дітей любити Батьківщину, бути чесними, сумлінними в навчанні, працьовитими, допомагати старшим, берегти вірність в дружбі, виховувати вимогливість до своїх товаришів.

У 1986 році за збірку казок, оповідань, повістей "Тисяча вікон і один журавель" письменниця була відзначена літературною премією імені Л. Українки.

А пам’ять священна…

     29  січня 1944 року місто Сміла  було  звільнено від німецьких загарбників. Пам'ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині.

     В  НВК «Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3–колегіум» вшанували пам’ять героїв літературно – музичною композицією «А пам’ять священна…» . Школярі не тільки прослухали композицію, а й вшанували героїв хвилиною мовчання.

       Будемо пам’ятати і не забувати! Добра пам’ять про захисників завжди буде жити в наших серцях.

                        

Щедрий вечір та свято Маланки

13 січня ми святкуємо свято Маланки, а 14 січня - свято Василя. У народі ці свята об'єдналися, і тепер ми маємо Щедрий вечір, або Старий Новий рік.
"Щедрий вечір, добрий вечір, людям на здоров'я!",- так починалися щедрівки. Саме щедрівки у передноворічну ніч співали діти під вікнами сусідів, коли йшли щедрувати або маланкувати.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.
На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже! Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Багатогранність таланту Степана Васильченка

Відомого українського письменника Степана Васильченка (08.01.1879-11.08.1932) називають чарівником, що володіє барвистим дзвінким і запашним словом. Степан Васильович Васильченко написав десятки оповідань, залишив низку драматичних творів, кіносценаріїв, інсценізацій, нарисів, публіцистичних статей, літературних і театральних рецензій. І в кожному жанрі яскраво виявляється неповторність його письма.

 Творчий доробок Степана Васильченка - чотири томи творів, що ввійшли до золотої скарбниці української літератури. Письменник збагатив її своїм щедрим талантом гумориста, ніжністю серця у ставленні до дітей, великою любов'ю до рідної мови, Батьківщини.

Усім треба рідним словом володіти,

усім гуртом мусимо піднімати його на височінь.

                         Степан Васильченко