понеділок, 21 січня 2019 р.

Хрещення Господнє


19 січня ми з усім православним світом відзначаємо велике християнське свято - Богоявлення Господнє, яке в народі називають Водохреща. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.
Свято Водохреща для українського народу - це джерело світлої радості, очищення душі, зміцнення віри в перемогу добра і сподівань на краще майбутнє. У цей день вода в річках стає цілющою і цілий рік дарує людям здоров'я та наснагу, захищає від лиха, наповнює життєдайною енергією.
  Водохреща завершує різдвяно-новорічні свята. Прийміть щирі привітання і сердечні побажання.
Нехай Хрещення Господнє в хату,
Радості вам принесе багато,
Розбудить приспані надії,
Добром і щастям Вас засіє,
Водицею окропить та любов'ю,
І подарує вам міцне здоров'я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!

понеділок, 14 січня 2019 р.

Щедрий вечір та свято Маланки


13 січня ми святкуємо свято Маланки, а 14 січня - свято Василя. У народі ці свята об'єдналися, і тепер ми маємо Щедрий вечір, або Старий Новий рік.
"Щедрий вечір, добрий вечір, людям на здоров'я!",- так починалися щедрівки. Саме щедрівки у передноворічну ніч співали діти під вікнами сусідів, коли йшли щедрувати або маланкувати.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.
На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже! Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Багатогранність таланту Степана Васильченка


Відомого українського письменника Степана Васильченка (08.01.1879-11.08.1932) називають чарівником, що володіє барвистим дзвінким і запашним словом. Степан Васильович Васильченко написав десятки оповідань, залишив низку драматичних творів, кіносценаріїв, інсценізацій, нарисів, публіцистичних статей, літературних і театральних рецензій. І в кожному жанрі яскраво виявляється неповторність його письма.
 Творчий доробок Степана Васильченка - чотири томи творів, що ввійшли до золотої скарбниці української літератури. Письменник збагатив її своїм щедрим талантом гумориста, ніжністю серця у ставленні до дітей, великою любов'ю до рідної мови, Батьківщини.
Усім треба рідним словом володіти,
усім гуртом мусимо піднімати його на височінь.
                         Степан Васильченко

неділя, 13 січня 2019 р.

З Різдвом Христовим


7 січня - одне з найбільших християнських свят -
Різдво Христове
Різдво - день народження Сина Божого - Ісуса Христа. Народився Ісус Христос уночі в убогій печері-вертепі за містом Віфлеємом. Божа Мати, діва Марія, сповила його й поклала до ясел із сіном. Коли пастухи, дізнавшись від Ангела Господнього про народження Спасителя, знайшли у вертепі немовля у яслах, то над ним сяяла велика зірка.
Це свято радості і єднання людських душ.У цей день всі ми ніби заново народжуємося, залишаючи всі образи, сварки у минулому. Це свято покликане об'єднати нас усіх, відродити та зробити трішечки кращими.

З Новим 2019 роком!


пʼятниця, 28 грудня 2018 р.

Захисниця покривджених і поневолених



22 грудня виповнюється
185 років
від дня народження
української письменниці
Марко Вовчок
Марко Вовчок - псевдонім Марії Олександрівни Вілінської. Марко Вовчок - одна з перших жінок-письменниць в українській літературі, спадкоємниця Т. Г. Шевченка, який називав її "своєю донею". Писала українською, російською, французькою мовами. Марко Вовчок написала понад сто оригінальних творів і стільки ж перекладів.
Найкраще в її писаннях, то, без сумніву, її мова.
При всій своїй простоті і популярності 
вона дуже багата лексиконом
 і незрівнянно мелодійна.
              Іван Франко
За тематикою творчість Марка Вовчка дуже різноманітна: життя дітей, кохання юних, побут дорослих, сите й тупе існування міщанства, фальш ченців, паразитичне існування дворян. У своїх творах письменниця порушувала основне питання того часу - боротьба проти кріпацтва, і її твори розкривали суть цього ганебного явища.
... Господь послав
Тебе нам, кроткого пророка
І обличителя жестоких
Людей неситих.
Тарас Шевченко
Теми, сюжети творів, прототипи героїв брала Марко Вовчок з життя народу, яке добре знала, а також і з фольклорних джерел вона черпала наснагу для своєї творчості. "Вона виробила власний неповторний стиль оповіді -"долі" з проникненням у глибини людської душі, зрушення в соціально-психологічній психології". (П. Федченко)
Найвищий здобуток Марка Вовчка як письменниці - глибоко людяний погляд у душу простих, але благородних персонажів, те почуття краси в усьому Божому творінні і гармонії в слові, яким виражається внутрішнє життя людини.
Марко Вовчок стоїть поряд з тими великими митцями, які віддали свій талан, свою любов і біль народові, безмежно вірячи в його величезний потенціал, незнищенний творчий дух, вільнолюбні прагнення. Високий гуманізм і соціальний пафос, задушевне, натхненне слово, народність, глибина і принадність художніх образів - усе це визначає сучасну значимість, невмирущу цінність прози Марка Вовчка.
Я прожила весь свій вік,
 ідучи однією дорогою
 і не звертаючи в бік. 
У мене могли бути помилки, слабкості..., 
але в головному я ніколи
 не опоганила себе відступництвом.
                                Марко Вовчок

Чудотворець Миколай



Ось і прийшла зима. Гарно взимку! Радіють їй всі діти, бо їм дуже подобаються дива А коли ж дивам відбуватися, як не взимку, у зимові свята? День Святого Миколая, Новий рік, Різдво - свята, з якими у кожну оселю приходить казка. Вони веселі, цікаві і досить незвичайні.

А ще у ці дні всі діти отримують чудові подарунки, яких дуже чекають. Тому зимові свята так обожнює малеча. Перше з них починається
19 грудня. Це день Святого Миколая.
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Він заходить в кожну хату.
Все, що в торбі в нього є,
Чемним дітям роздає.
День Святого Миколая - це веселе народне свято. Миколай скрізь чинив тільки добро і людей навчав робити так само. За це Бог дав йому силу творити дива. Кожна дитина з нетерпінням чекає на цей день. Бо Микола-чудотворець піклується про дітей, направляє їх на праведну дорогу. Діти пишуть листи Святому Миколаю. У цих листах вони описують, що гарного, доброго вони зробили за рік, розповідають про свої мрії та бажання.

За повір'ям, в ніч з 18 на 19 грудня опускається з неба на землю Святий Миколай-Чудотворець, заходить до кожної оселі і дарує дітям чудові гостинці. Тому діти з нетерпінням чекають Миколая, який покладе вночі їм під подушечку, у панчішку або черевичок подарунок. Гостинці від Святого Миколая - винагорода за добрі справи і слухняність.