Кросворд (англ. Crossword — перетин слів) — гра-задача, яка полягає у вписуванні літер у перехресні рядки клітинок накресленої фігури так, щоб за горизонталлю та вертикаллю вийшли загадані слова.

 

Творцем першого кросворду був журналіст Артур Уїнн. Він винайшов новий підхід у роботі зі словом: уклав літери в клітини, клітини розмістив у смужки і назвав нову головоломку "cross-word puzzle". Автор направив свій кросворд з 32 слів в газету "Нью-Йорк уорлд", де він був надрукований 21 грудня 1913 року.

19 грудня православні люди всього світу святкують
День Святого
Миколая Чудотворця.
Кожна дитина з нетерпінням чекає на цей день. Діти пишуть листи Святому Миколаю. У цих листах вони описують, що гарного, доброго вони зробили за рік, розповідають про свої мрії та бажання. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе, частіше всього під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що дивовижно — саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.

Святий отче, Миколай!
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху

І торбину повну сміху,

І здоров'я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

                                                     «Запалюємо пам'яті свічу »
      Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років. Факти  про голодомор тривалий  час замовчувались.  На роки, на десятиліття... Довго чекали, але проснулась людська пам’ять, заговорили  свідки  трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.

     До Дня пам’яті жертв Голодомору в школі №3-колегіумі пройшов урок-реквіем «Запалюємо пам'яті свічу ». Учні 6-А класу підготували добірку історичних фактів про голодомор, про тих, хто безневинно загинув голодними 1932-33 роками. Торкнулися душі кожного і вірші з музичним супроводом та пісні про сумні роки , а мовчазним висновком, що ятрив душі і пломенів в очах школярів стало: «Хай не повторяться ніколи жахіття тих років».

   

День пам'яті жертв голодомору

Щорічно, в четверту суботу листопада 

в Україні відзначається 

День пам'яті жертв голодомору.

Щохвилини з вересня 1932 року по липень 1933-го помирали щонайменше 17 осіб, щогодини - більше 1000, щодня - понад 24 тисячі. За десять місяців Україна втратила майже чверть свого населення. В голодомор, за оцінками дослідників, померло від 7 до 10 мільйонів чоловік. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду - діти.

                                                     16 листопада в усьому світі відзначається
                                                            Міжнаро́дний день толера́нтності.
Толерантність. Не всім, можливо, знайоме це слово, і, на перший погляд, звучить воно зовсім не зрозуміло. Але його зміст дуже важливий для існування та розвитку людського суспільства.

Термін "толерантність" пояснюється як терпимість, прагнення і здатність до встановлення і підтримання спілкування з людьми.
Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Кожна людина унікальна і має свої погляди на життя, які вона визнає єдино правильними. Найважливіше у спілкуванні з людьми - визнати, що інша людина унікальна і бачить світ по-іншому і має на це право! Ми всі різні і неповторні. Ми маємо право на індивідуальність.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів і сатиричних памфлетів. Адже Остап Вишня є неперевершеним майстром сміху.

Остап Вишня умів творити комічні характери й ситуації насамперед тому, що добре відчував природу смішного, бачив його життєве підгрунтя.

Особливе місце в творчості гумориста посідає тема любові до рідної природи, змалювання її казкової краси, яка знайшла своє втілення в неповторних "Мисливських усмішках". Остап Вишня усе життя був заповзятим мисливцем. Але ця пристрасть у нього була особлива: він ніколи не вбивав ні звірів, ні птахів. "Остап Вишня - справжній мисливець, і при тому поет полювання",- писав М. Рильський.

М'якість і лагідність, скромність і талановитість - прикметні ознаки Вишневого гумору. В усмішках митця відсутні образа, зневага до того, кого він узявся висміяти у своїх творах. Усмішки Остапа Вишні, манеру письма не сплутати ні з  чиєю, бо він сміявся не з ненависті до людини, а з любові до неї: "Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші..."

До останніх років життя письменник віддавав свій талант і натхнення народові. "Мою роботу рецензував народ!" - так поціновував свою літературну працю Остап Вишня, який жив і писав для народу, про народ і в ім'я народу, чиїми щирою любов'ю і великою повагою митець дуже пишався.

Мова - духовне багатство народу

День української писемності та мови.

Багата і милозвучна українська мова. Нею передаються найтонші відтінки думок і почуттів. Слухаючи мову щодня в школі, дома, на вулиці, ми часто не вдумуємося в її особливості, сприймаємо слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.

А тим часом мова - одне з чудес, створених людьми. Вона відзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного. Вслухайтеся в неї. Безліч на перший погляд буденних слів ховає в собі якусь таємницю. Кожне вживане нами слово має свою долю, свою історію. 

Збагнути таємницю мови, прочитати історію слів, а звідси і предметів та явищ, що ними вони позначаються, може тільки той, хто знає мову.

А щоб знати мову, глибоко розуміти висловлені думки, вправно користуватися дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, виховувати в собі інтерес до рідної мови, навчатись розуміти її красу. Адже глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею - одна з важливих ознак високої культури й освіченості людини.

Мова - це наша національна ознака, 

в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.

                                                                 Місячник шкільної бібліотеки

        В умовах упровадження нових освітніх стандартів напрямки діяльності шкільної бібліотеки значно осучаснені.

       Сьогодні шкільна бібліотека має виконувати не лише традиційну функцію забезпечення інформацією учасників навчально-виховного процесу. Вона покликана сприяти розвитку творчості, моральності, духовності шкільної молоді через книгу.

     У рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Бібліотека Нової української школи – простір для освітніх можливостей кожного учня»  у НВК «Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3–колегіум» проводилися різноманітні цікаві і змістовні заходи, в яких реалізовувався творчий підхід. Серед них: інформаційна виставка «Читати – це круто», виставка-перегляд «Історичне минуле книги», книжкові виставки «Козацька держава»,  «Пам’ятаємо завжди» (до Дня визволення України від фашистських загарбників), віртуальна виставка «Книги з країни Дитинства», конкурс малюнків «Шедеври маленьких талантів» , інформаційні години: «Я вмію берегти книгу», «Книга - друг»,  бібліотечна година «Структура та основні елементи книжки», інтерактивний хардмейкінг «Книга моєї мрії», флешмоб «Я і книжка», літературний портрет «Поети розстріляного відродження» (спільно з центральною бібліотекою ім.О.Журливої), смайл – опитування: «Чи є майбутнє у книжок та бібліотек?», «Осіннє рандеву» (зустріч поетесою Тетяною Шугар-Благодарною), буккоросинг: «Вільна книга – у вільне читання», читацький марафон «Читаємо без зупинки».

       По-особливому було цікаво першокласникам:  нові зустрічі з цікавими казковими гароями, нові враження. Відбулися екскурсії до шкільної бібліотеки та посвята в читачі з врученням медалей «Юний читач».

Захоплююча зустріч дитини із казкою здатна запалити в ній вогник любові до читання.

      Відбулася екскурсія до Смілянської типографії «Тясмин». Учні  дізналися  багато нового, на власні очі побачили, як друкуються періодичні видання. З   особливою цікавістю школярі спостерігали за виготовленням книг.

     Такі екскурсії сприяють вихованню підвищеного інтересу до книги, періодичних видань.

      В осучасненій діяльності  бібліотек, робота шкільної бібліотеки  покликана сприяти розвитку творчості, моральності, національної духовності шкільної молоді; створювати умови для самоствердження кожної дитини, забезпечення  потреб у особистісному зростанні.

Історичне минуле книги

       Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити історичне минуле.
       В бібліотеці школи №3-колегіуму сворений куточок історії книги, де зібрано раритетні видання. Особливо цікаво школярам бачити книги, написані на старослав’янській мові та видання  до 1900 року.
        Учні в захваті від історичної цікавинки, яка занурила в глибину століть, познайомила з  минулим книги.