Всесвітній день свободи преси 3 травня відзначають за рішенням ЮНЕСКО. 1991 року в Намібії підписали «Віндгукську декларацію», яка закликала уряди держав усього світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер.

  26 квітня 2023 року відзначають День цивільного захисту в Україні. Також це день вшанування пам'яті загиблих, померлих громадян внаслідок трагедії на Чорнобильській АЕС. 

       Минуло вже 37 років …

27 БЕРЕЗНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТЕАТРУ

27 березня весь світ відзначає Міжнародний день театру. Цей день став справжнім святом не тільки для акторів сцени, але й для мільйонів глядачів.

Міжнародний день театру відзначається щорічно з 1962 року. Започаткований у Відні на 9-му конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО в 1961 році.

На питання щодо походження театру немає та й не може бути остаточної відповіді, оскільки поняття театрального мистецтва включає в себе надзвичайно велику кількість різноманітних аспектів, кожен із яких зародився як відносно самостійне явище й став частиною цілого лише пізніше. Однак, незважаючи на це, можна виділити два основних шляхи розвитку архаїчних зародків лицедійства, якими були магічні обряди й ритуали, з одного боку, та практичні потреби людства (задля задоволення яких часто використовувалися знову ж таки магічні елементи), з іншого боку.

Перші театри з’явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті з’являються зачатки Європейського театру. Слово “театр” походить від грецького theatron, і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою.

Театральне мистецтво України

Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. З 11 століття відомі театральні вистави скоморохів.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи – мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові. У Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.

Становлення класичної української драматургії пов’язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві, та Григорія Квітки-Основ’яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі. Бурклеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні.

У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру – драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМ. МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ У ЛЬВОВІ

Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької у Львові — один із улюблених театрів львів’ян та гостей міста. Він є найдавнішим державним театром України і до складу його трупи входили Марія Заньковецька та Панас Саксаганський.

Можна віртуально побувати в театрі, відвідавши 3D-ТУР:

https://zankovetska-theatre-lviv.virtual.ua/ua/

                 Всесвітній день Землі

Наша планета Земля - наш рідний дім, в якому створені для нас особливі сприятливі умови, що сприяють нашому існуванню і життєдіяльності, що відкривають для нас досталь можливостей й достатній простір для їх реалізації. Далеко не кожна планета наділена таким унікальним потенціалом і розташована в таких унікальних умовах, які дозволили б такий бурхливий розквіт життя і її форм на такому, здавалося б обмеженому просторі у Всесвіті. А адже вона така одна у всьому Всесвіті.

Теоретики звичайно ж допускають, що десь у надрах інших систем і галактик може бути ще щось подібне, будують найпотужніші телескопи, запускають в космос всілякі дослідні апарати, намагаючись знайти хоча б віддалену подібність такого унікального поєднання в просторі, яке представляє наша матінка Земля. На те вони і теоретики, а на практиці наш будинок сам вже давно має потребу в тому, щоб ми звернули на нього нашу пильну увагу, так як нам схоже за дуже короткий час вдалося неабияк призабути про це. Ми стали нещадно використовувати її ресурси, витрачати і споживати, розоряти і нехтувати, порушуючи порядок у своєму власному домі, виснажуючи його і не даючи йому часу для поповнення своїх власних сил.

Так буде не завжди. Суспільний настрій потрібно і можна міняти. На початку 70-х років минулого сторіччя відбулася акція, котра пройшла 22-го квітня 1970-го року і була організована відомим американським активістом і політиком, сенатором Конгресу Сполучених Штатів Америки Гейлордом Нельсоном і групою студентів Гарвардського університету під керівництвом Денніса Хайеса. Метою цієї акції було привернення уваги широкої громадськості до крихкості екосистеми нашої планети. Акція мала несподіваний успіх на хвилі численних студентських рухів тих років, переросла в щорічну популярну подію і поширилася по всій Землі. У багатьох країнах вона стала відзначатися в день весняного рівнодення, який в залежності від календаря випадає на 20-е або 21-е березня.

У 90-х роках минулого століття багато країн почали приймати закони і державні акти, котрі безпосередньо стосуються вирішенню екологічних проблем та охорони навколишнього середовища. Надалі до Дня Землі була приурочена ще одна щорічна подія - голос Дзвонів Миру, який вперше був встановлений в Нью-Йорку, в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у 1954-му році. «Хай живе загальний мир у всьому світі», засвідчує напис на ціх дзвонах, відлитих із зібраних монет, які пожертвувані дітьми з усіх континентів нашої планети і нагородних знаків - почесних орденів і медалей багатьох країн світу. Дзвін став своєрідним символом нашої глобальної солідарності і став встановлюватися в багатьох великих містах і країнах по всій Землі.

Ми всі відповідальні за мир і гармонію, без якої життя на нашій планеті знаходиться під великим питанням. Добра воля і добрий дух в силах зупинити всякий наш помилковий напрямок і не будемо забувати про це. Будемо використовувати цю можливість, щоб зберегти перспективу життя! З Днем Землі!

В 2023 році Всесвітній день Землі припадає на 20 березня.

 

20 березня — День весняного рівнодення. Ця подія знаменує пробудження весни і початок родючого і теплого сезону. В астрономічного сенсі це мить, коли Сонце у своєму русі перетинає небесний екватор, через що день та ніч практично зрівнюються за тривалістю. Від дня весняного рівнодення день поступово збільшується, температура повітря підвищується, тому що північна півкуля Землі починає нахилятися до Сонця.

Десять найцікавіших фактів про День весняного рівнодення:

1.   Цього дня на північному полюсі вперше за пів року сходить Сонце.

2.   Весняне рівнодення - початок нового року під назвою Навруз для багатьох країн світу, зокрема, деяких іранських, тюркських і кавказьких народів, які свого часу були під Перською імперією.

3.   У північній півкулі люди відзначають День весняного рівнодення, а у південній – День осіннього рівнодення.

4.   За повір'ями, День рівнодення дає прогноз погоди на найближчі 40 днів.

5.   У цей день Сонце візуально перебуває довше над Землею через ефект атмосферної рефракції. Тому день на кілька хвилин довший за ніч.

6.   Між двома рівноденнями йде тропічний рік. Він становить орієнтовно 365,2422 сонячної доби. Різниця накопичується, за 4 роки вона становить 1 добу, тобто зайвий день високосного року.

7.   Сонце у цей день сходить лише на сході і заходить лише на заході з дуже маленькою похибкою.

8.   Астрономічно, цей день - початок весни, а також День астрології, як початок астрологічного року, коли Сонце входить у знак Овна (перший знак Зодіаку).

9.   Люди на День рівнодення готують млинці, як символ Сонця (такий самий круглий і жовтий).

10.                     Цього дня під забороною сварки. Краще забути всі образи, очиститися від дурних думок. У цьому допоможе домашнє прибирання.

20 березня також відзначають Міжнародний день щастя.

У 2012 році ООН своєю резолюцією №66/281 проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя.

Міжнародний день щастя (International Day of Happiness) введено з метою визнати важливість щастя в житті кожної людини і підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним для всіх людей.

Історія Міжнародного дня щастя:

У 2012 році ООН своєю резолюцією №66/281 проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя. На думку засновників Дня щастя, свято покликане показати, що щастя є однією з основних цілей людства.

Цікаво, що ініціатива установи Міжнародного дня щастя надійшла з невеликої гірської країни - Бутану. Вважається, що жителі Бутану є найщасливішими людьми в світі - чемпіонами за коефіцієнтом Валового Національного Щастя (Gross National Happiness Index).

Традиції Міжнародного дня щастя:

Що стосується традицій, то поки їх не так багато, адже Міжнародний день щастя - зовсім молоде свято. Як правило, в цей день проводять лекції та тренінги, учасники яких розповідають про значення щастя для людини і діляться ідеями з поліпшення побуту. Влаштовуються презентації книг, присвячених темі щастя. В освітніх установах розповідають про важливість позитивного ставлення до життя і оточуючих. А звичайні люди просто відправляють своїм друзям і близьким вітання з побажаннями всього найкращого.

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.

Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. 

 Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги.

 

В Україні 10 березня святкують День Державного Гімну України. Це свято було офіційно затверджене Кабінетом міністрів України у 2017 році. 

Саме 10 березня, на концерті присвяченому дню пам’яті Тараса Шевченка, вперше виконали композицію "Ще не вмерла Україна", яка згодом стала одним із найважливіших національних символів. Авторами твору є композитор Михайло Вербицький та поет Павло Чубинський.

10 березня - День пам'яті Тараса Григоровича Шевченка. Видатний український поет, художник та мислитель для багатьох є справжнім національним героєм. Він був народжений дев’ятого березня 1814 року у родині кріпаків в селі Моринці. Служив у пана, а потім, завдяки власному таланту та сприянню інтелігенції, зміг отримати свободу. На долю видатного українського діяча випало чимало випробувань, він помер 10 березня 1861 року.

 

9 березня Україна відзначає 209-й День народження Тараса Шевченка. Спадщина митця, який прагнув людської свободи в Україні, стала непорушною базою нашої нації та буде такою для усіх майбутніх поколінь. Воля ― наша головна цінність. Шевченко ― оракул: він описав сутність московитів та передбачив пробудження українців.

 

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».

Хоч професія письменника з'явилася багато століть назад, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. Відтоді Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.

Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько — 420 романів, сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.

З цих нечисленних фактів зрозуміло — професія письменника нелегка, багатогранна і заслуговує глибокої поваги. Саме тому і був створений Всесвітній день письменника. Його святкування ініціював ПЕН-клуб (PEN International) — правозахисна організація, яка об’єднує професійних письменників, які працюють у різних жанрах літератури.

Всесвітній день письменника відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери.

Як виникло свято?

Рішення про відзначення такого свята було прийнято на 48 конгресі Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся в 1986 році. ПЕН-клуб був заснований в Лондоні в 1921 році. Назва організації – абревіатура, утворена першими буквами англійських слів Poets – поети, Essayists – есеїсти, Novelists – романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – в перекладі з англійської – ручка.

Ідея створення організації належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став відомий англійський письменник Джон Голсуорсі. В 1923 році відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені в 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

      Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови. Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Цікаві факти про українську мову

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%).

В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.

Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру «П», а найменш уживаною є буква «Ф».

Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

 

      День Героїв Небесної Сотні 

     В кінці 2013-го - на початку 2014-го в Україні почалися масові протести. Громадяни виступили проти політики тодішньої влади та її відмови від європейської інтеграції. У результаті в країні відбулася зміна влади - тодішній президент Віктор Янукович та його соратники втекли за кордон. Кульмінацією тих подій, які отримали назву Революції Гідності, стало масове протистояння на Майдані Незалежності у Києві між протестувальниками та силовиками. Сталося це 18-20 лютого 2014 року - саме тоді загинуло найбільше людей. 

    Список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року. Спочатку від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом знайшли тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року налічувалося вже 9 загиблих, і з цього дня на Майдані почалися масові розстріли. З 18 по 20 лютого загинуло найбільше людей - 78 осіб, після 20 лютого - ще 20. Майже одразу усіх загиблих назвали Небесною сотнею, хоча насправді їх було більше ста.

   Указом президента України від 11 лютого 2015 року дату 20 лютого було встановлено як День Героїв Небесної Сотні.

 

Міжнародний День безпечного Інтернету запровадили у 2004 році мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій. Традиційно він проводиться у другий вівторок лютого. В Україні День безпечного Інтернету відзначається з 2009 року.

7 лютого 2023 року День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) відзначатиметься під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Щороку до відзначення Дня безпечного Інтернету в Україні приєднується все більше організацій. Він надає унікальну можливість для проведення заходів з онлайн безпеки у закладах освіти, бібліотеках, громадських організаціях, органах влади, бізнесових організаціях.

 29 січня – День визволення міста Сміли і Смілянського району

 від нациських загарбників.

29 січня 1944 року наша рідна Сміла була визволена від німецько-фашистських загарбників. Більше двох з половиною років над містом на Тясмині висів чорний фашистський морок. За період окупації з 5 серпня 1941 по 29 січня 1944 року у місті було знищено близько 25 тисяч людей. Загарбники зруйнували залізничний вузол, цукровий і машинобудівний заводи, підприємства місцевої промисловості і комунального господарства, мости і греблі через Тясмин і Сріблянку, школи і культосвітні заклади, майже 900 будинків.

Але мешканці міста чинили героїчний опір німецькій навалі. Діяли підпільні групи, в навколишніх лісах — партизанські загони, псувалися паровози і колії, проводилися диверсії. Найжорстокіші репресії не змогли поставити на коліна нескорених нащадків козацького роду.

Понад сторіччя тому юні герої Крут зробили майже неможливе ціною власного життя.

Зі сходом сонця 29 січня 1918 року на Чернігівщині відбувся бій під Крутами.

За різними джерелами від 70 до 100 молодих українських хлопців віддали свої життя за рідну країну та на кілька діб зупинили більшовицьку армію, яка насувалася на Київ.

Крути стали легендою, символом жертовності та незламності молодого покоління. Вічна слава й пам’ять Героям, які полягли в бою за наше сьогодення та свободу України.

 

 

    У такі непрості часи для нашої держави важливо виховувати у дітей почуття любові до рідної країни, гордості за свою національну приналежність, навчати їх української мови. З цими завданнями допоможуть впоратися поетичні твори відомих українських письменників та поетів. Вони знайомлять дітей з історією, культурою нашої держави, красою її природи і традиціями нашого народу.

  Крім того, за словами літературного критика Євгенія Стасіневича, завдяки ритмічності віршів читання поезій заспокоює і допомагає долати тривожність. Тож пропонуємо вашій увазі добірку віршів про Україну, рідний край та державний прапор.

I. ВІРШІ ПРО УКРАЇНУ, РІДНИЙ КРАЙ

«Рідний край»
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
(Ігор Січовик)

«Україна»
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі, й злі години
Ми для неї живемо,
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо...
(Володимир Самійленко)

«Облітав журавель»
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? —
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!
(Платон Воронько)

«Про нашу Україну»
Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами!
(Марія Познанська)

***
У нас красивий, гарний край:
Квіти, море, річка, гай!
Рідне все: поля, діброви,
А сади які чудові!
Їх краса — це білий цвіт...
Ненька наша, Україна,
Адже ти для нас єдина!
(Дмитро Гонтар, акровірш)

«Рідний край»
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
(Микола Чернявський, акровірш)

«Блакить мою душу обвіяла...»
Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав
Добридень я світу сказав!

Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля
Добридень тобі, Україно моя!
(Павло Тичина)

«Батьківщина»
Он повзе мурашка,
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.
Журавлі над лугом
Крилять рівним клином.
Будь природі другом,
Будь природі сином.
(Анатолій Камінчук)

«Моя Україна — це пісенька мами...»
Моя Україна — це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна — то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя...
Я кращої в світі країни не знаю.
(Людмила Савчук)

«Усе моє, все зветься Україна»
Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
(Ліна Костенко)

«Берегиня душі»
Україно моя, берегиня,
Ти колиска, пісень глибина,
Україно моя, Батьківщина,
Ти, як батько і мати одна.
Хай радіють, зростають в нас діти,
Різнобарв’ям рясніють сади,
Нам без тебе ніяк не прожити,
Ми у тебе, а в нас є лиш ти.
(Юлія Хандожинська)

«Українська краса»
Краси такої не знайдеш ніколи,
Краса, яка розквітла в Україні,
Втішається зерном родюче поле,
І дзвінко чути співи солов’їні.
Купається роса в зелених травах,
Калина запишалася в намисті,
Гуляє промінь сонця на отавах,
І хвилі в ріках вітер гонить чисті.
(Юлія Хандожинська)

***
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить —
Дніпро до моря лине, -
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
(Петро Осадчук)

«Україна»
Країн багато на великій карті,
Та серед них — вона, твоя єдина.
Її люби і будь завжди на варті,
Бо це твоя земля, це Україна.
Вона така ж реальна і казкова,
Як мамина долоня, тепла й щира,
У неї в серці українська мова,
В її душі любов і світла віра.
Цвітуть в ній мальви, маки і левкої.
Хтось, може, скаже, що таких багато.
Але ти знай, що іншої такої
Не зможеш в цілім світі відшукати.
(Мар’яна Савка)

«Де найкраще місце на землі»
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? —
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина — то найкращий край!
(Дмитро Павличко)

«Я — українка»
Я — українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я — українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я — українка!
(Олеся Василенко)

«Єдина Україна»
Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу,
Володарка земель і вод -
Ніхто не ділить хай народу,
Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові
За тебе гинули в полях.
У небесах сузір’я Лева
Нам світить на Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,
Єдині два твої крила.
Виходим, нене, у дорогу,
Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить
Твоїх земель, не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на світі в нас одна.
(Дмитро Чередниченко)

«Любіть Україну»
Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна,
як очі її ніжно-карі...
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в кривеньких тинах,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
у хмарах отих пурпурових,

в огні канонад, що на захід женуть
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину...
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну.

Любіть у труді, у коханні, в бою,
в цей час, як гудуть батареї...
Всім серцем любіть Україну свою,
і вічні ми будемо з нею!
(Володимир Сосюра, версія 1944 р., до цензури)

***
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
(Тарас Шевченко, цикл «В казематі», 1847 р.)

ІІ. ВІРШІ ПРО ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР

«Наш прапор»
Небеса блакитні
сяють з глибини,
а пшеничні й житні
мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,
хоч минуть жнива.
Це знамено рідне —
злото й синява.

Прапор наш, як літо,
в сонці майорить —
по долині жито,
по горі блакить.
(Дмитро Павличко)

«Рідний наш прапор»
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
(Олександр Олесь)

«Прапор України»
Україна — це небо блакитне,
А в тім небі — зірки золоті,
Сяють нам з високості привітно
Ці два кольори, ніжні й прості.

Україна — це жовта пшениця
І блакитні волошки у ній.
Гей, як любо кругом — подивися! — 
В тій країні коханій моїй!

Угорі — небозвід оксамитний,
А внизу — колосисті поля.
Край вітчизняний, край наш привітний -
Рідне небо і рідна земля.
(Павло Дубів)

«Прапор»
Прапор — це державний символ
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор цей оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже — народом,
Українським, в Україні.
(Наталка Поклад)

«Наш прапор»
Крилатий вітер розвіває стяг —
Блакить із золотом на нім переплелися,
Наш прапор майорить неначе птах:
Народ не вмер й нікому не скорився!

Ми пишемо історію землі,
Своєї незалежної країни,
Ми — громадяни, хай іще малі.
Держава наша — вільна Україна.

З часів далеких відгомін іде
Про прадідів, відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотом цвіте;
Він — символ незалежної держави.

Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю...
З ним здобували все, що є святим;
І нас із ним нікому не скорити.
(Світлана Коробова)

«Негода. Наче хвилі у Дніпрі...»
Негода. Наче хвилі у Дніпрі,
Нуртують чорні хмари угорі.
Бувало також: мряка та імла
Неждано чистий обрій облягла.
Раптом бачиш трепетну блакить —
То український прапор майорить.
Зима настала. Глибоченний сніг
На сквери, площі і бульвари ліг.
Та подивися, друже, у вікно,
Де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта.
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор — дивоцвіт.
Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова.
Карпати в нім, Донбас, Галичина —
Вся прехороша рідна сторона.
В нім біль народу, гордість, жаль і гнів,
Чекання світлих, радісних часів.
(Юрій Загорський)

https://learning.ua/blog/202205/patriotychni-virshi-pro-ukrainu-ta-ridnyi-krai/