понеділок, 27 березня 2017 р.

Поезія - це скарб усіх віків

Щороку 21 березня світ відзначає День поезії. Він встановлений 1999 року ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО. Вперше його відсвяткували у 2000 році. 
Поезія - це струни відчуттів,
Це музика Вселінської любові,
Поезія - це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово!
Ігор Федчишин  
Поезія – це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія – головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.

понеділок, 20 березня 2017 р.

Ліна Костенко-майстер художнього слова

19 березня - день народження
 видатної української письменниці 
 Ліни Василівни Костенко. 
Їй виповнюється 87 років.
Ліна Костенко - справжній майстер художнього слова. Її поезія - це приклад самовідданого і благородного служіння народу, її творчість - видатне явище в українській літературі новітнього часу. Вона пробуджує почуття добра і справедливості, творить у людині людину, по-філософськи осмислює зміст життєвих проблем.
Поезія - рідна сестра моя,
А правда людська - наша мати.
                                              Ліна Костенко 
  Ліна Костенко є автором понад п'ятнадцяти поетичних збірок, роману "Записки українського самашедшого". За історичний роман у віршах "Маруся Чурай" Ліна Костенко удостоєна Державної премії імені Т. Г. Шевченка.
Ліну Василівну Костенко та її неперевершені поезії знають і люблять мільйони людей в Україні. ЇЇ поправу називають королевою української поезії. Світ поезії Ліни Костенко особливий і дуже різноманітний: духовні цінності, краса життя і природи, любов і розчарування, доля України. Єдине, чого в них немає, так це нарікань на долю, хоча життя поетеси склалося досить нелегко.
Я вибрала долю собі сама.
І що зі мною не станеться, -
У мене жодних претензій нема
до Долі - моєї обраниці.
Ліна Костенко
Поетичне слово Ліни Костенко пробуджує національну свідомість і совість наших поколінь, її життя - яскравий зразок служіння Україні.

пʼятниця, 17 березня 2017 р.

День українського добровольця


14 березня   Україна відзначає  День українського добровольця.
День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
"Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист своєї Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників", - йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО.

Шевченкове слово в віках не старіє


9 березня ми відзначаємо день народження 
талановитого українського поета і художника, прозаїка і етнографа, видатного сина українського народу
 Тараса Григоровича Шевченка.
Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.
Твори Шевченка читають і люблять у всьому світі. Поки існуватиме український народ, звучатиме українська мова, доти в серцях мільйонів людей житиме великий Кобзар.

Вшанування Шевченкового слова



     Шевченко приходить до нас щороку навесні. Приходить щоразу новим, неповторним. Як весна оновлює природу, так і слово Великого Тараса оновлює наші душі, закликає палко любити свій народ, свою Україну. Справедливо Великого Кобзаря – народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Не одне покоління українців формує свій світогляд на його творах. 
              Літературно-поетична година "Обличчя української історії: Тарас Шевченко"(спільно з центральною бібліотекою ім.О.Журливої




                  


   

неділя, 5 березня 2017 р.

Видатний український байкар

5 березня виповнюється 190 років 
від дня народження 
 Леоніда Івановича Глібова, 
видатного українського байкаря.
 Народився Леонід Глібов у чарівному краї - на Полтавщині. Змалку кохався в природі, любив квіти та інші рослини. Його навіть  прозвали Королем квітів.
Леонід Іванович був надзвичайно скромною людиною. Його товариші по службі навіть не здогадувалися, що він пише байки, в яких висміює хвальків, нероб, хапуг тощо, та складає вірші про красу рідної природи.
Юність поета пов'язана з Ніжинським ліцеєм. Згодом він учителював, викладав історію та географію. Леонід Іванович надзвичайно любив дітей і написав для них понад 50 віршованих творів: загадок, жартівливих пісень, віршів.
Твори для дітей поет друкував у львівському журналі "Дзвінок" під псевдонімом Дідусь Кенир. Чому раптом "Кенир"? Псевдонім навіяний дитячими спогадами про те, що його батька сусіди називали саме так за любов до співучої пташки.
Наприкінці життя Леонід Іванович тяжко хворів. Але писати вірші не припиняв, навіть майже повністю втративши зір - писав їх з лупою під лінійку.
 Леонід Глібов залишив нам у спадок безцінні скарби - свої книги. З його творчого доробку відомо 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів, ліричні поезії.
 З байок Глібова ми вчимося мудрості, духовності, життєвого досвіду. Байкам Глібова не підвласний час, вони актуальні завжди.
Минуло майже два століття, але ми й досі пам'ятаємо та любимо байки, ліричні твори поета, із задоволенням співаємо його безсмертну пісню, кожний рядок якої сповнений безмежної любові до життя, рідного краю:
... Пташки співають голосно,
І річечка блищить.
Як хороше, як весело
На білім світі жить!..
Кращі байки Леоніда Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання