четвер, 21 листопада 2024 р.
четвер, 14 листопада 2024 р.
1000 днів незламності
Війна – це те, що завжди несе руйнування, смерті, невтілені надії. Кожен з днів, проведених у часи воєнного стану, наповнений трагедіями, боротьбою за виживання, це дні, коли люди втрачали дах над головою, рідних, але не волю.
Тисяча днів війни – це не просто трагічний розділ історії. Це випробування, яке Україна здолає, стаючи ще сильнішою. Це цілий урок для кожного з нас – про істинну вартість свободи, важливість єдності, та те, що кожен день миру – безцінний скарб, за який варто боротися. Кожен день війни – це невідворотно втрачений час. Однак кожен наступний день дарує можливість відновлення, спокою та нового початку.
Сьогодні кожен українець вірить у перемогу. Коли війна закінчиться, ці тисяча днів залишаться в нашій пам’яті як час важких випробовувань, але водночас і як етап мужності та непохитної надії на краще майбутнє. Віримо в перемогу!
четвер, 7 листопада 2024 р.
135 років від дня народження Остапа Вишні
Блискучий гумор Остапа Вишні знайомий мільйонам читачів, в історію української літератури він увійшов як письменник-гуморист, засновник нового художнього жанру «нарис-усмішка». Своєю творчістю Остап Вишня продемонстрував, що гумор – це не лише веселощі, а й потужна зброя проти тоталітарного режиму.
Народ жартував, що там, де Остап Вишня, міліції не треба — він усюди наведе порядок. Фейлетони Остапа Вишні в журналі «Перець» били рекорди популярності.
Рідні та близькі називали його Павлом, адже за паспортом він був Павлом Губенком. Літературний псевдонім – Остап Вишня – взяв у 1921 році. І не даремно. Одного разу це врятувало йому життя. Десять років він провів у сибірських таборах і був засуджений до смертної кари, але вирок винесли Остапу Вишні, якого за документами у таборі не виявили!
Та навіть після всіх пережитих сталінських репресій Остап Вишня не озлобився на життя й людей. Він назавжди лишиться у пам’яті українців великим Сміхотворцем, що всупереч своїх страхів боровся за українську ідею.