ВЕСНА-КРАСНА
Все прокидається поволі,
Зі сну зимового встає.
Радіє гай, радіє поле,
Земля поталу воду п’є.
Скресає і щезає крига,
Бурульки падають з дахів.
І вітерець прозорокрилий
Додому підганя птахів.
А в лісі на галяві теплій
Поміж ялинок запашних
Уперше спалахнув метелик –
Тендітний вогничок весни.
КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх – ти вгадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту, справжньої роси.
Хай ростуть – не буду рвати –
Шкода їхньої краси!
Терновцева Анастасія
Немає коментарів:
Дописати коментар