Життя листки перегортає.
А біль Афгану - навіки,
В душі чомусь не замовкає...
Складний шлях від миру до війни, але ще складніший - шлях назад. 28 років тому, 15 лютого 1989 року, остання
колона радянських військ була виведена з Афганістану. Таким чином закінчилась більш ніж
дев`ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу. Захищати революцію у «братській» країні
1979 року були направлені понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них
загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами,
близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими. Уже вдома, від
ран і хвороб померли більше 4 тисяч українських «афганців». Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям.
Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок,
залишалися вірними присязі до кінця.
Їм випало жити - так кажуть про тих, хто повернувся до
рідного дому. Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили
списки загиблих, вони і є тією пам'яттю, що пише історію.
В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам афганських подій.
В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам афганських подій.
Немає коментарів:
Дописати коментар