Зі святом!

Видатний український байкар

5 березня виповнюється 190 років 

від дня народження 

 Леоніда Івановича Глібова, 

видатного українського байкаря.

 Народився Леонід Глібов у чарівному краї - на Полтавщині. Змалку кохався в природі, любив квіти та інші рослини. Його навіть  прозвали Королем квітів.

Леонід Іванович був надзвичайно скромною людиною. Його товариші по службі навіть не здогадувалися, що він пише байки, в яких висміює хвальків, нероб, хапуг тощо, та складає вірші про красу рідної природи.

Юність поета пов'язана з Ніжинським ліцеєм. Згодом він учителював, викладав історію та географію. Леонід Іванович надзвичайно любив дітей і написав для них понад 50 віршованих творів: загадок, жартівливих пісень, віршів.

Твори для дітей поет друкував у львівському журналі "Дзвінок" під псевдонімом Дідусь Кенир. Чому раптом "Кенир"? Псевдонім навіяний дитячими спогадами про те, що його батька сусіди називали саме так за любов до співучої пташки.

Наприкінці життя Леонід Іванович тяжко хворів. Але писати вірші не припиняв, навіть майже повністю втративши зір - писав їх з лупою під лінійку.

 Леонід Глібов залишив нам у спадок безцінні скарби - свої книги. З його творчого доробку відомо 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів, ліричні поезії.

 З байок Глібова ми вчимося мудрості, духовності, життєвого досвіду. Байкам Глібова не підвласний час, вони актуальні завжди.

Минуло майже два століття, але ми й досі пам'ятаємо та любимо байки, ліричні твори поета, із задоволенням співаємо його безсмертну пісню, кожний рядок якої сповнений безмежної любові до життя, рідного краю:

... Пташки співають голосно,
І річечка блищить.

Як хороше, як весело

На білім світі жить!..

Кращі байки Леоніда Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання

Найдорожче добро народу - рідна мова

21 лютого світова спільнота відзначає
Міжнародний день рідної мови.

Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Ми спілкуємося один з одним, розмовляємо, пишемо листи, читаємо книги. Не можна бути байдужими до того, як ми користуємося мовою, як висловлюємо свої думки, як цінуємо рідне слово. Звичайна людина вживає в середньому до 4 тисяч слів. То ж хай слова будуть із справжньої мовної криниці: чисті, красиві, образні.

Рідна мово,чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,
Ти - розуму народного скарбниця!

Кожен із нас повинен любити, вивчати і розвивати свою рідну мову. 

Герої Небесної Сотні

20 лютого ми вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні, які загинули під час подій на Майдані 18-20 лютого 2014 року, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них - молодь. Ті, що тільки починали жити. В історію України вони увійшли як Небесна Сотня. Їх ховали під вигуки українців "Слава героям, Герої не вмирають!

                          Літературно-музична година "Герої не вмирають, поки пам'ять про них жива"

 

                                            Виставка "Герої Небесної Сотні"

 

15 лютого - День пам'яті воїнів-інтернаціоналістів

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану - навіки,

В душі чомусь не замовкає...

Складний шлях від миру до війни, але ще складніший - шлях назад. 28 років тому, 15 лютого 1989 року, остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. Таким чином закінчилась більш ніж дев`ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу. Захищати революцію у «братській» країні 1979 року були направлені понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими. Уже вдома, від ран і хвороб  померли більше 4 тисяч українських «афганців». Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця. 

Їм випало жити - так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому. Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам'яттю, що пише історію.
В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам афганських подій.

Семінір-практикум для шкільарівних бібліотек

    З кожним роком зростає роль інформації в суспільному житті. Недарма існує вислів: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Тому сьогодні шкільна бібліотека має виконувати не лише традиційну функцію забезпечення інформацією учасників навчально-виховного процесу. Вона покликана сприяти розвитку творчості, моральності, духовності шкільної молоді; створювати умови для самоствердження кожної дитини, забезпечення її потреб у особистісному зростанні. Перед бібліотекою стоїть важливе завдання: виховати у дітей шанобливе ставлення до книги, сформувати стійку мотивацію  до читання. Це вимагає від бібліотекарів зосередження на реалізації інноваційних підходів до організації роботи шкільної бібліотеки.

 25 січня в НВК «Загальноосвітній школі №3-колегіумі» відбувся міський семінар-практикум  шкільних бібліотекарів міста.

 Привітала учасників директор школи Тетяна Анатоліївна Карло.  

 Першою частиною семінару була презентація роботи колегіуму та бібліотеки, яку представила Олена Іванівна Золотоверха, заступник директора з методичної роботи. Відбулася і жива, емоційно забарвлена, цікава зустріч з героями книги Джоан Ролінг «Гаррі Поттера». Колегіанти показали уривок  з книги на англійській мові.

         Обговорювались і актуальні проблеми бібліотечної роботи, аналіз та ефективне вирішення певних завдань.

         Зокрема була детально розкрита тема «Портфоліо як засіб фіксації, накопичення та оцінки індивідуальних досягнень особистості» завідувачем бібліотеки школи№3-колегіуму Полівенко Любов Дмитрівною та практична робота в Інтернеті з портфоліо в «SlideBoom».

  Такі семінари-практикуми не тільки розширюють коло професійних знань бібліотекарів, а й допомагають оволодіти передовим досвідом, виробити критичне ставлення до своєї роботи, здійснювати пошук нових форм і методів, розвивати творчу ініціативу – це одна із особливостей бібліотечної справи на сучасному етапі, тому що діяльність бібліотеки виявляється, перш за все, у її багатофункціональності, виконуючи не лише традиційну функцію інформаційно-методичного центру, але й є осередком  культурного, духовного, творчого життя педагогічного, учнівського та батьківського колективів. 

ЛітАкцент року - 2016

Відбулася церемонія нагородження переможців книжкового рейтингу "ЛітАкцент року - 2016".

Журі назвало найкращі книги 2016 року

 в номінації "Проза й поезія для дітей":

• Ткачук Галина. Тринадцять історій у темряві.
• Міхаліцина Катерина. Хто росте у парку.
• Була Оксана. Зубр шукає гніздо.
• Лущевська Оксана. Вітер з-під сонця.
• Купріян Ольга. Солоні поцілунки. 

Відгуки журі на найкращі дитячі книги 2016 року.